Відкрита 01.07.1913 в м. Бєла Холмської губернії (м.Бя́ла-Подля́ска, південно-східна Польща).
У 1914 році займала двоповерховий будинок у маєтку Бєлопольської.
На утримування одержувала від казни 15285 крб. та від плати за навчання - 6500 крб.
Мала 6 основних класів,навчалося 159 учениць.
Завідував гімназією викладач фізики Петро Іванович Сенько.
У 1915 році гімназія евакуйована в м. Прилуки. Завідував нею, як і раніше, П.І.Сенько та працювало 33 викладачів.
Гімназія була розташована по вул. Садовій у будинку гімназії Т. І. Федоренко
ІСТОРІЯ ПРИМІЩЕННЯ ШКОЛИ (МИКОЛАЇВСЬКА, 107)
До 1917 року - Початкове чоловіче училище. 1918-1920 - Середня школа з російською мовою викладання (7 класів), навчалося 316 учнів.
1920-1922 Друга трудова Квашинська школа, у 7 групах навчалося 200 учнів, працювало 13 вчителів.
1922-1941, 1948-… Школа №7 (сьома трудова школа, школа № 7 ім. Шевченка, загально-політехнічна школа № 7 з виробничим навчанням, середня школа № 7 ім.Т.Г.Шевченка, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7)
ІСТОРІЯ ШКОЛИ (1920-1922)
Бєльська середня жіноча школа створена у 1918 році на базі жіночої Бєльської гімназії яка розташовувалась в будинку Гімназії Т.І.Федоренко по вул. Садовій. Викладання предметів здійснювалось російською мовою. Приміщення школи мало 4-рі класні кімнати, які опалювалися голландськими печами. У 7 класах школи навчалося 282 учні.
Наказом Прилуцького повітового відділу народної освіти від 23.12.1919 року всі приватні училища та гімназії м. Прилук були націоналізовані з 01.01.1920. На базі чоловічої, жіночих гімназій, початкових та вищих училищ створено 18 трудових шкіл. Бєльську середню жіночу школу реорганізовано в сьому трудову школу з українською мовою викладання.
За 80 партами учні сиділи по 3 чоловіки. Відомі вчителі того часу: М.Г.Щербина, П.Сенько, Г.Я.Дуброва, Терлецький, В.О.Колодуб та ін. (12 чол.).
1921 у двох будинках у 7 групах навчалися 222 учні, працювало 18 учителів.
ІСТОРІЯ ШКОЛИ (1922-1930)
1922 школа переведена до приміщення за сучасною адресою. Мала 7 груп, 155 учнів, 12 учителів. Першою завідуючою була Щербина Марія Гаврилівна.
З 01.02.1923 стала трудовою семирічною школою ім.Т.Г.Шевченка з українською мовою викладання.
Завідуючі школою:
1923-25 - Колодуб Володимир Олександрович,
1925-29 - Ю.Г.Каневський, колишній політкаторжанин, мав вищу освіту,
1929-30 - Чміль Іван Іванович.
У 1924-25 навчальному році в будинку з 4-класними кімнатами в 7 групах навчалися 282 учні, працювало 11 учителів; школа мала 780 саж.2 землі.
1926 серед 12 учителів були: Ліозіна Л. М., Котляревський Г. С, Дуброва Г. Я., Щербина М. Г, Козіна М. Ф., Мариненко Й. Н. У школі навчалися діти з дитбудинків.
У 1927 засновано гурток молодих електротехніків.
Працювали гуртки: фізичний, хімічний, астрономічний, літературний, спортивний. Популярністю користувався дитячий хор. Літературний гурток випускав свій журнал «Перша борозна» у якому публікувалися кращі твори учнів.
При школі, на ділянках, діти вирощували овочі, квіти.
ІСТОРІЯ ШКОЛИ (1930-1948)
У 1930-х роках директором школи був Кіндрат Андрійович Шиян; працювали учителі: Коровай Надія Іванівна, Пиріг Олексій Антонович, Музиченко (столярна справа), Хілько Леонід Полікарпович, Павлущенко Віра Петрівна, Погребняк Антоніна Іванівна (репресована 1937). К.А.Шиян і Л.П.Хілько (розстріляні німцями 1941).
20.05.1934 постановою Раднаргоспу встановлено нову структуру загальноосвітніх шкіл: початкові - з 1-го по 4-й клас, неповні середні - з 1 -го по 7-й, середні - з 1 -го по 10-й клас. Групи перейменовано в класи, завідуючі школами стали директорами.
Під час нім.-фашист, окупації в приміщенні школи розмістився військовий шпиталь. Відступаючи, фашисти спалили школу.
12.11.1943 школа № 7 відновила навчання в другу зміну: спочатку в приміщенні школи № 2, потім - школи № 4, а в 1945-48 у будинку по вул. Київській №152. Директором школи в цей час був Колос Іван Іванович.
1948 основне приміщення школи відремонтоване, розширено до 7 кімнат, збудовано зал; школа стає середньою, в ній навчалося 425 учнів
