Психологічна служба

Паспорт класу скачати.

Відправляти за адресою tatyna-ov@mail.ru

Графік роботи

 понеділок - п"ятниця

 8⁰⁰ - 14⁰⁰

Психолог:  Залозна А.С.

Соціальний педагог:  Сторчак Т.В.

ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА ШКОЛИ - спеціалізований підрозділ в системі народної освіти, основним завданням якого є забезпечення умов, що сприяють повноцінному психічному та особистісному розвитку кожної дитини, порушення яких заважає своєчасної реалізації вікових та індивідуальних можливостей учнів і веде до необхідності психолого-педагогічної корекції.

Основні завдання психологічної служби:

• сприяння повноцінного розвитку особистості вихованців, учнів на кожному віковому етапі, створення умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;
• забезпечення індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення;
• профілактика і корекція відхилень в інтелектуальному і психофізичному розвитку вихованців, учнів.

Головними напрямками роботи психологічної служби в школі є:

• вивчення особистісних особливостей учнів і здійснення особистісного підходу до дитини;
• надання допомоги класному керівникові у формуванні класного колективу;
• надання психологічної допомоги родині в справі виховання і навчання дітей;
• здійснення роботи з професійної орієнтації;
• організація заходів щодо корекції поводження, що відхиляється;
• діагностика, профілактика і корекція відхилень у психічному розвитку.

Практичні рекомендації випускникам, які готуються до іспитів:

Спочатку підготуйте місце для занять: приберіть зі столу зайві речі, зручно розташуйте необхідні підручники, посібники, зошити, папір, олівці. Можна ввести в інтер”єр кімнати жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Для цього буває достатньо якоїсь картинки в цих тонах.

Складіть план занять. Плануючи кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні вивчатимете. Не взагалі: “трохи позаймаюся”, а які саме розділи і теми.

Почніть зі складнішого, з того розділу, який знаєте найгірше. Але якщо вам важко “розгойдатися”, можна почати з того матеріалу, який найбільш цікавий і приємний. Можливо, поступово увійдете до робочого ритму, і справа піде.

Чергуйте заняття і відпочинок, скажімо, 40 хвилин занять, потім 10 хвилин — перерви. Можна у цей час помити посуд, полити квіти, зробити зарядку, прийняти душ.

Не треба прагнути до того, аби прочитати і запам”ятати напам”ять увесь підручник. Корисно структурувати матеріал, складати плани, схеми, причому бажано їх записувати. Плани корисні і тому, що за ними легко повторити якийсь матеріал.

Як запам”ятовувати матеріал. Психологи встановили, що наша оперативна пам”ять при одночасному сприйнятті здатна утримати і потім відтворити в середньому лише сім об”єктів. Тому матеріал краще розбити на смислові шматки, бажано, аби їх було не більше семи. Смислові шматки матеріалу необхідно укрупнювати й узагальнювати, виражати головну думку однією фразою.

Не слід квапитися, за будь-яку ціну запам”ятовувати складний текст, не розібравшись у його внутрішніх зв”язках, не зрозумівши міркувань автора. Серед другорядного потрібно виявити найголовніше.

Використовуйте асоціації. Метод локальної прив”язки полягає у побудові для ряду, що запам”ятовується, об”єктів іншого ряду — опорного, з добре знайомих або легких для вивчення об”єктів. Таким опорним рядом може бути послідовність кімнат у вашій квартирі, будинків на вашій вулиці тощо. Людина спочатку заучує опорний ряд, а потім використовує його елементи, аби зіставити з ними елементи заучуваного ряду. Отже, якщо в матеріалі мало внутрішніх зв”язків — озирніться довкола. Уявіть обстановку, в якій ви вивчали матеріал, і ви пригадаєте його, адже отримані одночасно враження запускають механізм згадування.

Пам”ятка батькам майбутнього першокласника:

• Починайте "забувати" про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов»язків. Зробіть це м”яко: "який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд".

• Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

• Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).

• Не лайте, а тим більше - не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: "Спасибі, ми обов”язково поговоримо на цю тему".

• Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

• Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.

• Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

• Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.

• Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: "Вийде обов”язково, тільки потрібно ще раз спробувати". Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

• Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз - фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.